Ольга Гончарова, 4 курс, факультет учета и финансов, 2016
Ещё будучи школьницей и абитуриенткой, я знала, что мой будущий ВУЗ предлагает заграничные практики, и никогда представить себе не могла, что воспользуюсь таким шансом, как это случилось в этом году.
Но история началась немного раньше, а именно летом 2015-го года, когда встретила студента моего университета и по совместительству друга, который неоднократно ездил в разные страны на практику. В тот день он делился опытом полученным на практике в Норвегии, стране моей мечты! Я восхищалась им и этой страной с каждой минутой общения все больше и больше, а фотографии незабываемой природы внушили мне мысль: «Я обязательно там побываю!».
И что вы думаете, наша встреча закончилась тем, что я, поехав в университет, записалась в список желающих на практику в Норвегию. Безусловно, меня предупредили о том, что возможно я получу отказ, так как я студентка экономической специальности, а не агротехнологий, и без опыта в основном не принимают студентов в дальние страны. Меня эти нюансы не остановили, хотя мой внутренний энтузиазм немного приутих. Сделав все необходимое я ждала приглашения на практику, и…и дождалась на коне Нового года. Безусловно, это был самый лучший подарок от Деда Мороза — практика в цветочных теплицах Норвегии.
Откровенно говоря, страх и волнение во мне возрастали все больше и больше с каждым днем приближения к намеченной дате отлета. И меня беспокоило не то, что я, как потенциальный бухгалтер мало чего понимаю в цветах, а то, что мне, на то время девятнадцатилетней студентке, еще ни разу не приходилось покидать родной дом и родную страну. Для меня эта поездка стала приключением и «квестом», с которым я еще не знала, справлюсь или нет.
Начало практики было для меня сложным не только потому, что я была безразлична к цветам, признаюсь честно, а и потому, что мы попали в разгар сезона. Буквально после первой недели адаптации мне показалось, что я на съемках фильма «День сурка». Я не особо понимала, какой день и число, ела ли я сегодня, да и вообще есть ли что в холодильнике. Мне элементарно не хватало времени просто подумать об этом, так, как начиная работу с семи утра, мы могли вернуться после одиннадцати вечера, когда начинало темнеть. Даже белые ночи не особо подбадривали нас по окончанию работы. Но это все мелочи по сравнению с тем, насколько интересно было заниматься чем-то новым.
Набив руку и работая на уровне «стареньких» людей, я начинала вникать и понемногу гордиться собой, особенно когда слышала похвалу со стороны начальства. Более захватывающей работа становилась, когда я вместе с ребятами трудилась. Здесь работа в команде показалась мне совсем иной, чем я себе представляла. Я увидела отличие по сравнению с учебой в университете, ведь во время учебного процесса весь акцент идет на твои оценки и на твою успеваемость, а группа становиться группой, когда вместе получаем выговор либо наоборот одобрение преподавателей. В моем случае был важен наш общий конечный результат. В Норвегии я научилась ладить с ребятами, переступать через себя и идти вместе к общей цели. Я и представить себе не могла, насколько тяжелый труд — достижения взаимопонимания в коллективе, но насколько важный.
Стараясь и показывая себя, как хорошего работника, я не заметила, как мои первоначальные три месяца контракта превратились в полгода. Становилось все увлекательней так, как работа в сравнении с количеством людей, не уменьшалась, а нас становилось все меньше. Особенно это ощущалось в последний месяц, когда нас осталось шестеро (три девочки и три парня). Тут я осознала, что такое ответственность, скорость выполнения работы и осуществления планов, которые нам поручали на день. В этот момент я уже была не просто заинтересована работой, а на самом деле полюбила ее. Я переживала за каждый цветок, получала удовольствие от каждой минуты работы и с нетерпением ждала следующего дня, чтобы снова приступать к новым заданиям.
Закрыв сезон и окончив свой контракт, мне пришлось вернуться домой. Я и представить себе не могла, насколько тяжелым будет мой багаж. И речь сейчас идет не про чемодан, а про жизненный опыт, который я приобрела за все время практики. Я уезжала с тоской и с осознанием того, что «квест» пройден. С гордостью перешагнув порог уже любимого барака, я покинула теплицы. Перед отъездом мне сделали небольшой подарок в виде предложения нового контракта, но уже на 11 месяцев, в ответ я была вынуждена отказаться. Вы удивлены? Спросите почему? А ответ таков, что я не захотела брать академический отпуск и жертвовать учебой ради года практики в Норвегии. Возможно, вы сейчас засомневались в искренности выше написанного, ведь как можно не вернуться на любимую работу, если я так горячо о ней отзывалась. Просто меня эта практика научила также не изменять своим приоритетам, а в приоритете у меня учеба и работа по специальности.
Во время написания этого эссе, вспоминая все хорошие и курьезные моменты любопытно осознавать, что эти несколько страниц моей истории содержат в себе новую меня.
Нелли Гуда, 3 курс, факультет менеджмента, 2016
Ни для кого не секрет, что студенты аграрного университета имеют возможность прохождения производственной практики за границей, основной целью которой является накопления опыта для молодых аграрных специалистов.
Работать, учиться, узнавать новые страны и повышать свой профессионализм — для этого я решила на этих летних каникулах поехать в Германию на ферму Karls Erlebnis-Dorf, для прохождения практики.
Основная деятельность этого фермерского хозяйства — выращивание клубники. Karls Erlebnis имеет около 300 гектаров полей и для прохождения практики, обмена опыта — подходящее место для студентов аграрных вузов. Главное требование к кандидатам — хорошая физическая форма и отсутствие проблем со здоровьем. Не секрет, что на фермах работа тяжелая, поэтому «городским неженкам» будет сверхтрудно.
Хочу отметить важность и необходимость прохождения такой практики каждым студентом, поскольку полученный опыт и навыки являются весьма ценными и необходимыми ресурсами для дальнейшего роста как специалиста в направлении сельского хозяйства. И если кто-нибудь задается вопросом: «А стоит ли?». Отвечу однозначно: «Стоит, еще как стоит!» Если вы — целеустремленный, трудолюбивый, общительный и неконфликтный человек, вы имеете уникальную возможность заработать деньги и приобрести незабываемый опыт.
Для прохождения практики и для выполнения ряда поручений мне понадобились знания по биологии, ботаники, растениеводстве, плодоводства, хранения и переработка сельскохозяйственной продукции, так как работали непосредственно с растительностью.
Перед поездкой различные «доброжелатели» пугали меня сложностью работы на клубнике, приводя всяческие ужасающие примеры. На практике всё оказалось гораздо проще. Хотя, возможно, это зависит от восприятия каждого отдельного человека. Но я, по крайней мере, могу сказать, что этот труд не смертельный и не было никаких проблем. Согласна: вставать в 4 утра, чтобы к 5 выйти на работу, работать в любую погоду и отбиваться от насекомых — дело не из приятных. Но ведь и ехали мы не на курорт. На самом деле, времени для хорошего отдыха было предостаточно: рабочий день заканчивался в основном уже к 15 — 16 часам дня. После работы — делай что угодно.
Мне доставляло огромное удовольствие прогуляться по окрестностям и по самой ферме. Но это необычная ферма, поверьте, если вы наведаетесь туда, то вам не хватит и целого дня, чтобы осмотреть все ее интересности. Стены главного помещения фермы полностью заставлены различными чайниками — от потолка до пола, поэтому ферма занесена в Книгу рекордов Гиннеса за самую большую коллекцию чайников в мире. Товары очень разнообразны: игрушки-клубнички, натуральная косметика, сладости, книги, варенье (кстати, вы можете понаблюдать за процессом его изготовления).
Благодаря этой практике я завела замечательных друзей, укрепила свои познания в иностранных языках, а также приобрела много полезных навыков и морально-трудовых качеств, весьма ценных для любого рынка труда. Я была за границей впервые, но задолго до своей поездки я полюбила Германию «заочно», и, как оказалось, не ошиблась, что поехала именно туда. И теперь я жду лета, чтобы снова отправиться в свой трудовой отпуск.
Галина Коник, 4 курс, факультет менеджменту, 2016
Як чудово відпочивати в спекотний літній день в саду. Сонце в зеніті, розжарює асфальт на трасі, але ти в садочку, немов на маленькому острові, в тіні ховаєшся від задухи. Гілки черешні хиляться під вагою плодів до землі й ти одразу опиняєшся в казковому царстві, де є свої таємниці. Кремезний й могутній правитель персик розкинув гілки й поглядає на свої володіння. А слива, невпинно чекає на те, щоб подарувати тепло своїх плодів. Втомлена та натружена черешня манить своїми плодами, немов рубіновими сережками.
Але казка не може тривати вічно й ти прокидаєшся від сонячного проміння, що пробилося крізь тінь дерева. Екскурсія в саду добігала кінця. Так розпочалась моя практика в ТОВ «Оксамит» с. М-Погорілове Вітовського району Миколаївської області.
Дане підприємство є дуже перспективним, адже воно займає 39,8% площі насаджень в плодоносному віці серед сільськогосподарських підприємств Вітовського району та виробляє 69,15% валового збору плодів сільськогосподарських підприємств даного району. Урожайність ТОВ «Оксамит» становить 7,52 ц з 1 га площі насаджень в плодоносному віці, що на 3,22 ц з 1 га більше, ніж по району. Тож, не дивно, що я обрала саме це підприємство для літньої практики.
Ситуація в країні така, що більшість молоді залишає села в пошуках кращого життя. До проходження практики я не розуміла чому це саме так, але на власному досвіді зрозуміла, яка це важка праця.
Доброзичливий і чуйний керівник ТОВ «Оксамит» Микола Миколайович допоміг мені з гуртожитком, знайшов комфортні умови проживання недалеко від підприємства, але мені, як корінному міському жителю, вкрай не вистачало розваг. На вибір було лише дві — або вкотре передивлятися серіал, або читання улюбленої книги. Інфраструктура на селі занепадає, немає дискотек, кафе, розважальних центрів. Разом з тим, є і свої переваги. Можна відпочити від спекотного міста, подихати свіжим й чистим повітрям.
Вперше опинившись на підприємстві, одразу пітніють долоньки, а в горлі пересихає й боїшся щось зіпсувати, зробити щось неправильно. Але в тому й сенс, що ти повинен намагатися ще й ще. Не виходить — переробляти, запитувати те, чого не знаєш, адже на практиці все зовсім по-іншому. Ти повинен за допомогою набутих знань пізнати практичну частину своєї професії.
Найважливішим у практиці є набуття нових навичок, необхідних для подальшого розвитку як професіонала й гарного спеціаліста. Практика допомагає розкрити свій потенціал, і тоді навчання в університеті набуває нових барв.
Та невдовзі літня практика закінчилася й я повернулася з казкових канікул у селі. Тепер садочок чекатиме на мене до наступного року, а поки — він міцно засне аж до весни.
Чуприна Надія, 4 курс, факультет менеджменту, 2016
Не побоюсь від імені всієї молоді промовити на скільки ж нам пощастило проживати кращі наші роки – «студентські роки», саме в цей час, адже перед нами відкриті всі дороги, це час не обмежених можливостей та шансів. До прикладу одним з шансів є виробнича практика за кордоном, яка надає можливість реалізувати себе як працівника аграрної сфери та набути відповідних знань і практичних навичок.
Вчитися, пізнавати щось необізнане, практикувати свої уміння, попробувати себе в ролі працівника, проявити свої можливості – ось вона ціль мого візиту до Швейцарії, а саме до фермерського господарства «Гайні Гаузера».
Почну, напевне з того, що дана фірма займає ться вирощуванням, обробкою та реалізацією овочів вищого сорту. Овочі – це основний вид діяльності, але також на фермі займаються тваринництвом. Хоча ферма «Гайні Гаузер» має відносно невеликий обсяг площі всього 13 га, але фермери зарекомендували себе як успішні аграрії, за рахунок того, що вони стрімко реагують на потреби клієнтів, та ситуацію на ринку в цілому.
Головним бажанням директора, щодо практикантів, було дійсне бажання працювати, розвиватися, вчитися, а не так, щоб вважалось, що робота зроблена. За цими критеріями я їм ідеально підійшла, адже у мене був «задор» в очах, коли я чула нову для себе інформацію, і вбирала її як губка, мені буквально все було цікаво, і сім’я охоче ділилась зі мною своїми здобутками та досвідом.
Якщо говорити відверто, то робота не з легких (особливо спочатку)і не кожний зможе витримати. А взагалі я дуже хочу поділитися з вами своїми враженнями з приводу закордонної практики. Думаю те, що я знову планую проходити свою практику на цій фермі – каже саме за себе, на скільки мені там сподобалось. Приїхавши додому, я всім порекомендувала і заохочувала на проходження практики за кордоном. Це є унікальна можливість для студента заробити свої кошти та і по подорожувати.
Під час проходження виробничої практики, отримала можливість на практиці застосовувати знання надані мені університетом, ну до прикладу з рослинництва, ботаніки, овочівництва, як правильно дбати про тварин, а також як переробляти продукцію рослинництва і при яких умовах її зберігати.
Сім’я дбала про те, щоб робота не була важкою і нудною, і намагались полегшити нам умови. Звичайно, працювали за будь-якої погоди та обставин. Але зусилля були потрачені не даремно. Хочу відзначити, що мені сподобалось, ми там були не просто в ролі «працюючих» на яких покладенні всі обов’язки, а ми були помічниками господарів, і працювали майже завжди разом, слухаючи при цьому поради, чи просто цікаві історії. Робота починалась о 6 годині ранку і закінчувалася о 18 годині. Можливо, період цього часу і виглядає жахливим і довгим, на справді це не так: бувало, і не помічали як швидко пролітав час і закінчувалась робота. А ось після роботи, ми були вільні, і дуже часто витрачали цей час на прогулянки по місту, або подорож в інші міста: «Ну ось що може бути цікавіше?». Всім відомо, що Швейцарія славиться своєю мальовничою природою, в яку не закохатися не можливо! І я охоче підтверджую цей вислів. За період практики, я дуже багато дізналась про цю країну, починаючи від історії формування країни, закінчуючи сьогоденням. Містечко Веденсвіль, знаходиться близько від гір і тому було справжньою насолодою вдихати гірське повітря, завдяки цьому прогулянки були справжньою розрадою після роботи. В містечку також є озеро (це було найулюбленіше моє місце), там вода на стільки прозора, що можна було побачити малесенький камінчик на значній глибині це дійсно мене вразило.
Це був мій перший досвід, поїздки за кордон. Дякуючи цьому, я вдосконалила свої знання німецької мови, набула практичний досвід і звичайно ж завела нових друзів, багато знайомих, з якими ми й досі тримаємо зв’язок.
На останок, я хочу сказати, що насправді це унікальний шанс, не втрачайте його, використовуйте поки є можливість, поки є здоров’я, поки є бажання. Особисто за себе скажу, що я змінила свої погляди багато в чому, приїхала з багажем знань, які з задоволенням поповнюю й досі.
Ольга Мартиновська
Я проходила стажування з 05.07 по 31.08 цього року в регіоні Auvergne. Це була моя друга поїздка за програмою Федерації франко-українських обмінів. Я вдосконалювала мову та пізнавала тонкощі французької кулінарії в ресторані La Ferme de l´Ange. Регіон Auvergne надзвичайно красивий та туристично привабливий, люди дуже гостинні та привітні. Враження від стажування – лише позитивні!
Відгук студентки факультету менеджменту (ЗЕД) Прадунець Каріни про стажування у Франції за програмою Федерації обмінів Франція-Україна влітку 2012 року
2 місяці я працювала на підприємстві із вироблення хлібу та кондитерських виробів. Ми спеціалізувалися на створенні біологічно чистої продукції. Починаючи від вирощення зерна і закінчуючи випіканням хліба, всі процеси здійснювалися на цьому підприємстві у маленькому селі Шамальє. Два рази на тиждень я іздила разом із Жослін та Венсаном Дюпон на ринок, де ми продавали хлібні вироби.
Я дуже задоволена своєю поїздкою. Вона мені допомогла вивчити мову, ознайомитись із виробництвом та продажем продукції. Я вдячна асоціації FEFU, що надає можливість студентам їздити на стажування за кордон.
Анна Гоцелюк
Нещодавно я повернулася із закордонної практики, яку проходила в Франції 2 місяці. Проживала я в сім´ї фермерів, які займалися розведенням кіз та виготовленням сиру. Вивчаючи мову, я паралельно вивчала сільське господарство Франції. Зустріли мене привітно та гостинно, і протягом двох місяців допомагали мені адаптуватися, адже я перший раз була за тисячі кілометрів від моєї сім´ї. Для мене було дуже цікаво дізнатися про їх спосіб життя, спосіб відпочинку та умови роботи, їх традиції та звичаї і звичайно про сільське господарство.
Я хочу подякувати ректору Миколаївського національного аграрного Університету Шебаніну В´ячеславу Сергійовичу за надання можливості проходження мовної практики за кордоном та викладачу кафедри іноземної мови Зробок Наталії Миколаївні за підтримку та допомогу.
Ця поїздка залишиться в моїй пам´яті на все життя.
Грушенко Катерина, студентка 2 курсу факультету менеджменту
В мае 2014 года я уехала в Норвегию на полугодичную практику. Весь процесс производства – это выращивание цветов, уход за ними и дальнейшая продажа. Работа или в теплицах, или на открытом воздухе. В целом всё очень красиво и интересно. Практика проходит отлично! Условия проживания и питания очень хорошие. Рабочий коллектив очень дружный, все из разных стран, что дает возможность изучать культуру других народов. Выходной раз в неделю. Мы отдыхаем на море, в парках, часто ходим на разные праздники, которые организовывает местная община. Тут просто шикарная природа и отношение к ней!
Очень благодарна университету за предоставленную возможность прохождения практики в такой чудесной стране. В ближайших планах (на следующий учебный год) – оформляться на практику в Швецию или опять в Норвегию.
Я, Заря Андрей, студент инженерно-энергетического факультета, с 15 апреля по 15 октября 2012 года проходил производственную практику в Швеции в городе Linkopung на ферме Magnusa Webe в теплице, где выращивают экопомидоры.
При прибытии нас встретили с поезда, привезли на ферму, сперва показали жилище, потом показали всю ферму, показали весь город, магазины, где мы можем покупать продукты питания.
Также нам предоставили машину, на которой мы могли ездить за покупками и в других целях (страховка и бензин за счет практикантов).
Работодатели показали себя с хорошей стороны, первые дни они нас не подгоняли, постоянно присутствовали рядом и показывали, что и как мы должны делать. Суть нашей работы заключалась в том, что мы должны были подвязывать растения, обрывать листья, удобрять помидоры (раз в месяц), собирать помидоры, перебирать и отбирать хорошие, упаковывать в коробочки по 250 грам. В теплицах выращивали только помидоры Черри разных сортов.
В неделю мы работали минимум 40 часов, летом бывало около 60 часов.
Кушать готовили себе сами, у нас была кухня, все необходимое. Теплица находилась 3 мин ходьбы от дома. Дом работодателя находился рядом с нашим.
Один раз ездили в Стокгольм (столицу) на 2 дня, на машине. Поездка очень понравилась.
От поездки в Швецию у меня остались позитивные отзывы, работодатель хорошо к нам отнесся. Я очень рад, что представилась возможность полгода прожить в одной из самых красивых и социально обустроенных стран мира – Швеции. Очень рекомендую ребятам, которые учатся в аграрном университете – не упускайте свой шанс! Если есть возможность – обязательно, хотя бы 1 раз за период обучения, пройдите практику за границей!
Відгук студентки 3 курсу факультету ТВППТСБ Орендач Анастасії
В період з 01.07.2013 по 30.11.2013 я проходила практику з фаху в господарстві Германії в місті Coswig (Косвіг), яке розташоване неподалеку від міста Dresden (Дрезден). Це господарство займається в основному вирощуванням полуниці в теплицях та на полях, також мають велику кількість земель, на яких вирощують яблука, окремо вирощують ягоди (чорниця, аронія, малина…).
Група практикантів складалася з 9 дівчат, студентів Миколаївського національного аграрного університету. Прибули ми рано в ранці 31 червня безпосередньо в саме господарство.
Нас привітно зустріло керівництво господарства, в особі директора Michael Goernitz. Допомогли з речами та провели до місця нашого розташування. Цього дня ми ознайомились з господарством, нам детально розповіли план наших подальших дій. Загалом цей день пішов на розташування по домівкам. Нам видали кожній по велосипеду на яких ми в перший же день їздили та ознайомлювались з місцевістю.
Нас 5 чоловік проживало в окрему будиночку який знаходився в одному дворі з будинком фермера. Вартість проживання складала 5 євро за добу. Харчувалися окремо від фермера, тобто раз на тиждень їздили в супермаркет та купували продукти (хто має водійське посвідчення та впевнений в своїх навиках водіння, може брати машину та їздити). Працювали ми в теплицях, які знаходились зовсім близько від нашого дому (3 хвилини пішки) На роботі з нами працювали ще 4 чоловіки ( Німці) напрочуд милі та добрі люди, з якими ми спілкувалися протягом всього періоду практики. Вони нам допомагали у вирощенні багатьох практичних питань. Робочий день складав 8 годин, 5 іноді 6 днів на тиждень.
В цілому робота була не важкою. В наші обов’язки входило обрізання листя з полуниці, вусиків та чищення грядок. Потім ми висаджували нові сажанці з полуниці, згодом з яких ми й збирали ягоди.
Кожного тижня в неділю вихідний, (або інший день це можна узгоджувати з керівництвом) В свій вільний час займаєшся чим захочеш. Ми в основному їздили на велосипедах в інші неподалеку розташовані містечка, в супермаркети, магазини та й багато іншого цікавого можна ще знайти.
Також ми мали 10-денну відпустку під час якої можна подорожувати по країні. Особисто я відвідала Берлін, в захваті від такого величного міста. В цілому практикою задоволена, люди дуже привітні, обов’язково поїду ще сподіваюсь не раз, на цей рік вже подаю документи на проходження практики в США. Сподіваюсь наступного разу напишу про США!
