Російський флаг.Англійський флаг. Англійський флаг.
Головна сторінка сайту МНАУ.Пошук по сайту МНАУ.Написати листа адміністраторам сайту МНАУ.
Миколаївський національний аграрний університет.


Адреса університету:

54020, м. Миколаїв,
вул. Георгія Гонгадзе, 9
Тел.: +38 0 (512) 34-10-82
Факс: +38 0 (512) 34-31-46
rector@mnau.edu.ua

Гранти та стипендії: загальна інформація та рекомендації

3D

Гранти та стипендії: загальна інформація та рекомендації

  1. Стипендії та гранти.
    1. Фінансова інформація.
    2. Фінансова допомога для аспірантів.
    3. Види фінансової допомоги.
    4. Фінансова допомога для студентів.
    5. Приватні фонди.
    6. У кого більше шансів отримати фінансову допомогу?
    7. Рекомендації до написання проектів.
  2. Як написати заявку на грант?
    1. Яка мета заявки?
    2. Прагнення до ясності.
    3. Науковий контекст.
    4. Опис методів.
    5. Заключні зауваження.
  3. Як написати обґрунтування "наукової роботи"?
    1. Про що писати?
    2. Як писати?
    3. Корисні поради.
  4. Як "заслужити" стипендію?
    1. Секрети успіху.
    2. Ваша особистість.
    3. Наступні листи.
    4. Як отримати найкращі рекомендації?
  5. Отримання зарубіжної стипендії: крок за кроком.
    1. Наведення на ціль.
    2. Диспозиція.
    3. Анкети.
    4. Есе.
    5. Рекомендації.
    6. Іспити.
    7. Співбесіда.
  6. Есе.
    1. Що таке есе?
    2. Приклад плану есе.
    3. Як написати гарний есе?

Список деяких доступних грантових і стипендіальних програм можна знайти на наступній сторінці:
Гранти та стипендії: умови участі та терміни.

Корисні електронні ресурси для вивчення іноземної мови.

Джерело інформації – журнал "Образование без границ", №№ 6-11 2003 р.

лінія

Стипендії та гранти

Що таке гранти?

"Грант" (англ. – дар) – це цільова фінансова дотація, що надається вченим на проведення наукових досліджень. Гранти є одним з основних способів фінансування наукових досліджень на Заході. Будь-яке наукове дослідження вимагає грошей на апаратуру, на поїздки до колег, на оплату публікації статей, на оплату студентам, докторантам, постдокторантам, тимчасовим співробітникам і так далі.

Ці гроші, гранти, можна отримати з багатьох урядових і спеціальних наукових фондів. Умова отримання – позитивна рецензія на заявку.

Вчений на Заході витрачає більше 30% свого часу на написання заявок на гранти. Для українського вченого отримання фінансування на конкурсній основі є відносно новою і незвичною справою. Для того, щоб отримати фінансову підтримку, недостатньо лише формально правильно скласти заявку. Заявку потрібно скласти блискуче!

Кожна заявка, що пройшла реєстрацію за формальними ознаками (наявність титульного аркуша, всіх форм і електронного варіанту) проходить багаторазову експертизу. Її дивляться 2-3 експерти, потім вона обговорюється на секції Експертної ради. Якщо потрібно, проводиться додаткова експертиза, і, нарешті, результати експертизи обговорюється на засіданні Експертної ради, яка виносить рекомендації про підтримку та обсяги фінансування відібраних проектів. Ці рекомендації розглядаються на засіданні Ради Фонду, який і приймає остаточне рішення.

Щоб написати успішну заявку, перш за все уважно прочитайте оголошення про конкурси та правила оформлення заявок. Користуйтеся лише свіжою інформацією, тому що кожен рік в порядок оформлення заявок вносяться поправки, іноді суттєві.

Фінансова інформація.

65% студентів зі Східної Європи, які навчаються в США чи країнах Західної Європи, повинні платити за навчання самі, або ці гроші вносить уряд їхньої країни. Тільки 35% студентів отримують фінансову допомогу від коледжу або університету в одній з наступних форм: scholarships, fellowships, assistantships. Інші користуються другими джерелами для оплати навчання, наприклад, приватними фондами. Конкурс на отримання фінансової допомоги від університету або приватного фонду високий. Студенти повинні конкурувати не тільки з іншими іноземними студентами, а й з абітурієнтами з цих країн. Тільки ті студенти, які добре володіють іноземною мовою і мають глибокі знання, зможуть отримати фінансову допомогу.

Фінансова допомога для аспірантів.

Зазвичай фінансову допомогу надає університет після прийняття рішення про зарахування до аспірантури. Однак фінансову допомогу отримують не всі прийняті в аспірантуру. Часто університет надає право на навчання в аспірантурі без фінансової підтримки, припускаючи при цьому, що аспірант сам буде оплачувати навчання або знайде спонсорів. Рішення про фінансову допомогу приймає керівництво факультету і спеціальний відділ з фінансування навчання університету на підставі результатів іспитів, заяви, обґрунтування теми, рекомендацій та інших наявних документів. Рішення про фінансову підтримку залежить також від рівня зацікавленості університету в дослідженні запропонованої Вами теми.

Види фінансової допомоги.

Повна фінансова допомога включає стипендію і витрати на навчання. Однак слід пам´ятати, що навіть при наданні повного фінансування вашої освіти, Вам доведеться повністю взяти на себе витрати на дорогу до передбачуваного місця навчання. У багатьох випадках університети надають часткову допомогу. Університети надають такі види фінансової допомоги:
Teaching Assistantships – фінансова допомога за умови роботи в якості помічника викладача.
Research Assistantships – фінансова допомога за умови виконання дослідницької роботи.
Fellowships – повна фінансова допомога без необхідності додаткової роботи. Вона надається кращим аспірантам.

Фінансова допомога для студентів.

Існує можливість надання матеріальної допомоги студентам у період їх навчання. Ви можете отримати фінансову допомогу безпосередньо від коледжу або університету, від громадської організації чи від приватного фонду. У бажаючих продовжити свою освіту як transfer student є більше шансів отримати фінансову допомогу, ніж у студентів, що вступають на перший курс.

Приватні фонди.

Аспіранти і студенти можуть звертатися за фінансовою підтримкою у приватні фонди. Для цього слід звернутися безпосередньо у фонд, зацікавлений у розвитку Вашої галузі досліджень.

У кого більше шансів отримати фінансову допомогу?

Найчастіше фінансова допомога надається вступникам до аспірантури (Graduate Level), особливо в галузі технічних, комп´ютерних та природничих наук. Приватні фірми і державні установи цікавляться дослідженнями, що проводяться в цих галузях, і виділяють значні фінансові кошти університету або факультету для проведення подібних досліджень. Ці кошти надаються кращим кандидатам у вигляді Research Assistantship or Fellowship.

Також необхідно знати, що зокрема в Америці 47% ступенів Ph.D. в галузі технічних і комп´ютерних наук присвоюються іноземним студентам. Також можливості є в галузі гуманітарних та суспільних наук. Чимало аспірантів одержують можливість працювати помічниками викладачів, для чого необхідно вільне володіння іноземною мовою.

Навчальні програми для студентів (Undergraduate Level) не мають такої вузької спеціалізації і зазвичай не включають дослідження. Незважаючи на це, можливості отримати фінансову допомогу від університетів і фондів досить високі. Зазвичай фінансову допомогу іноземним студентам можуть надати приватні коледжі та громадські організації. Коледжі та приватні фонди приймають студентів і надають фінансову допомогу не тільки на підставі рівня знань, а й у залежності від інших здібностей (у музиці, спорті і т.д.)

Іноді легше отримати фінансову допомогу, якщо Ви переводитеся до університету. Це означає, що студенти, які навчаються в Україні на З-му або 4-му курсах університету чи інституту, завершують своє навчання на Заході. Слід мати на увазі, що якщо в Україні Ви закінчуєте 3-й курс, то після переходу до західного університету Вас можуть знову зарахувати на 3-й курс. Або ж, якщо студент в Україні закінчив 4-ий курс, то, найімовірніше, його зарахують на 4-ий курс нового університету. Приймаюча сторона уважно вивчить документи про пройдених курсах і вирішить, на який курс прийняти студента.

Бажаючі вчитися на Заході повинні розуміти, що процес вступу може тривати понад рік. Успіх залежить від знання іноземної мови, від здібностей в обраній спеціальності і від вибору університетів, а також від грамотно складених заявок до фондів.

Рекомендації до написання проектів.

Проаналізуємо основні пункти проекту:
Титульний лист, назва проекту. Кожне слово, що використовується у назві проекту, має давати максимальну інформацію про зміст гранту. Назви типу "Розробка фундаментальних основ..." тільки дратують експерта. Назва проекту має кричати про геніальність заявника. До нього цього ніхто не робив! Якщо він цього не зробить (якщо йому не дадуть грант), розвиток фундаментальної науки в цій галузі зупиниться. У зарубіжних фондах назва проекту обмежується за кількістю літер від 90 до 120. Це обмеження змушує заявника підбирати слова, більш точно визначити завдання, яке він хоче вирішити.
Вибір коду класифікатора. Цей етап є самоекспертизою. Вибираючи своє місце в класифікаторі, заявник тим самим обирає собі групу експертів, до яких потрапить його заявка. Потрібно чітко собі уявити, що найбільш важливо в роботі (наприклад, метод дослідження або об´єкт). Експерти, до яких потрапить проект, і підсумковий результат розгляду може бути різним. Якщо в проекті вказано більше 2 кодів класифікатора, то проект починають передавати з однієї секції в іншу, тому що кожний експерт, з огляду на великий конкурс, звертає увагу на недоліки в заявці. У результаті, якщо проект "розмазаний" по секціях, він просто провалиться.
Список основних виконавців. У список основних виконавців мають входити лише вчені, які будуть безпосередньо брати участь у науковому процесі, одержувати від керівника до 75% заробітної плати за кошторисом і будуть авторами публікацій за темою гранту. Фінансування лаборантів, техніків, бібліотечних працівників проводиться з 20% накладних витрат, що відраховує адміністрація вашої організації від суми гранту. Не забудьте поставити свій підпис на титульному аркуші.
Дані про проект, Анотація. Анотація – це те, що експерт прочитає обов´язково уважно і цілком. Тому анотація повинна містити вичерпну інформацію про проект: його місце в науці, основні ідеї та основні методи дослідження. Експерт – дуже зайнята людина. Якщо його погляд зупиняється на проекті, його доля вирішується буквально в перші хвилини, необхідні, щоб переглянути анотацію і зрозуміти мету проекту. Якщо в цей момент інтерес до заявки втрачений, він може бути втрачений назавжди.
Ключові слова. Досвідчений експерт по ключових словах відразу оцінює проблему і завдання, яке хоче вирішити заявник. Тому до підбору ключових слів треба поставитися дуже серйозно. Якщо ключові слова, вказані в першу чергу, не збігаються з темою розділу класифікатора, Ваш проект може бути приречений.
Зміст ініціативного проекту. У проекті треба вирішити 3-4 конкретні завдання. У цілому зміст проекту має відповідати назві.
Фундаментальність. Більшість фондів підтримує тільки фундаментальні дослідження, тобто роботи, не спрямовані на вирішення конкретних технічних або технологічних завдань.
Експертна оцінка наукового змісту представленого проекту визначається актуальністю наукової проблеми. Мета (завдання) дослідження повинна бути адекватна поставленій проблемі і докладно обґрунтована, а очікувані результати науково значущі для вирішення проблеми. Пропоновані методи повинні бути адекватні поставленій задачі.
План проекту повинен бути оптимальний і конкретний. Кожен пункт заявки повинен будуватися так, щоб вже початок читання давав основну інформацію.
Науковий доробок. Список публікацій бажано має бути не старішим 2-3 років і пов´язаний безпосередньо з темою проекту. Ви повинні показати, що "віднайшли" щось цікаве і важливе і готові почати інтенсивно працювати над цією проблемою, як тільки отримаєте грант. Крім того, журнали, в яких опубліковані ваші статті, повинні бути доступні максимальному числу вчених, що працюють у Вашій області, і, звичайно, експерту.
Обладнання. Якщо Ви в проекті запитуєте дороге устаткування, не варто затівати цю історію – Ви ще не готові виконувати проект. Якщо ж Вам потрібна лише незначна матеріальна підтримка, щоб включитися в роботу, то у Вас є шанс.
Дані про керівників і основних виконавців. Із переліку виконавців експерт повинен зрозуміти, що Ви зібрали команду, що володіє всіма потрібними методами для виконання проекту і цілком впораєтеся із заявленою проблемою. Більшість проектів виконується групами 4-6 чоловік.
Кошторис витрат на виконання проекту. Бюджет повинен строго випливати з експериментального плану. Він включає зарплату, запит на устаткування (мінімальний), запити на реактиви, запчастини, відрядження. Якщо запросите багато, то програєте, якщо дуже мало, то Ви не розумієте складність роботи і не можете її реально оцінити. Та частина, яку Ви запитуєте на зарплату і збираєтеся дати основним виконавцям – це питання наукової етики.
Дискета. Дискета повинна бути що читається, гарної якості. Використовуйте рекомендовані текстові редактори.

Якщо Ви не отримали грант, це означає, що Ваш проект дуже хороший, але ... з 4-5 дуже хороших вибрали не Ваш. Не засмучуйтесь! Подавайте знову.

Перейти на початок сторінки

лінія

Як написати заявку на грант

Перемагає той, хто намагається перемогти.

Зараз багато хто скаржиться, що наукою займатися стало неможливо, оскільки грошей на неї виділяють мало, мовляв, зарплата вчених – одні сльози, а вже про те, щоб сучасне обладнання отримати або там, на конференцію куди подалі з´їздити – з колегами поспілкуватися, обговорити наболіле, – про те і не мрій. Тут, однак, непогано було б згадати народну мудрість, що порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. І незважаючи на те, що така глибока думка могла прийти в голову тільки нашому народові, висновки з цього уже зробили вчені в різних частинах земної кулі. І здобувають фінансування для своєї наукової або дослідницької діяльності самі. Вони не йдуть грабувати банки або розбишакувати на великих дорогах. Ні, навпаки, гроші вони одержують, не виходячи за рамки закону – подаючи заявки на фінансування. І отримують його.

Або не отримують. Тому що зовсім не обов´язково, що, коли вже ви спромоглися подати заявку, вам неодмінно дадуть грант. Грошей, як не крути, завжди менше, ніж бажаючих їх отримати. Хто ж перемагає? Найсильніший? Найрозумніший? Найученіший? Той, кому гроші потрібні більше? – Ні. Перемагає той, хто краще за інших склав заявку на фінансування. Мистецтво написання заявки докорінно відрізняється від самої наукової діяльності. Для того, щоб його опанувати, потрібно розуміти механізм процесу відбору і психологію тих, хто цей відбір здійснює.

Яка мета заявки?

Мета ж проста – переконати тих, хто "стоїть на роздачі" (відповідний комітет, комісію, раду експертів, тощо), в тому, що саме у вашому проекті наявні всі три позитивні якості, що цінуються в рамках будь-якої науки найбільше, а саме: концептуальна новизна, методологічна чіткість і змістовність.

Серед інших рівних виграє та заявка, в якій ці три якості простежуються найбільш чітко, тобто та, яка задовольняє не тільки явним вимогам до написання, але й приховані очікування тих, кому треба буде вирішувати. Корисно також – особливо якщо мова йде про гуманітарні та прикладні науки – показати корисність проекту для вашої країни. Більшість фондів, що представляють гранти, робить це з метою допомогти конкретній країні, тому, чим наочніше буде продемонстровано значущість вашого проекту в цьому сенсі, тим більше в нього шансів.

При написанні заявки слід мати на увазі, що у вашому тексті будуть шукати відповіді на наступні три питання:

  • Що ж такого ми дізнаємося в результаті здійснення запропонованого проекту, чого зараз не знаємо?
  • Навіщо нам взагалі потрібно це знати?
  • Як ми переконаємося, що висновки вірні?

Пам´ятайте, що заявок зазвичай буває багато, а часу у наділених владою вирішувати – мало, так що навряд чи вони стануть обтяжувати себе пошуками прихованих відповідей на ці питання. Тому те, що ви маєте сказати, треба сказати негайно, чітко і ясно. Єдиний шанс привернути увагу – це умістити всі відповіді в першому ж абзаці або, в крайньому випадку, на першій сторінці. Використовуйте цей шанс. Краще зробити більш сильне твердження, чим більш слабке. Всі застереження та обмеження ви зможете привести потім. Якщо ж ваш проект дуже складний для того, щоб сформулювати основну ідею в кількох рядках і до неї можна підійти лише поступово, все одно постарайтеся сказати щось, що запам´ятається рецензента після багатьох годин читання різних заявок. Адже краще, якщо на обговоренні про вас скажуть: "А, це той, який стверджує, що у Аргентини ніколи не було ліберально-демократичної традиції", ніж: "А, це той, у якого нерозбірливо видрукувана кожна буква" ж ".

Прагнення до ясності.

Пам´ятайте, що багато заявок рецензуються мультидисциплінарним комітетами. Більшість рецензентів погодилося бути такими лише з цікавості: їм цікаво, що нового відбувається в інших науках. Тому не слід докучати їм професійним жаргоном, спеціальні терміни краще вживати, якщо в загальновживаній українській (англійській, французькій) їх аналогів немає. Акцент ставте на свою основну ідею.

Науковий контекст.

З вашої заявки повинно бути ясно не тільки, що ви збираєтеся робити, але і що ви збираєтеся робити такого, чого ніхто інший ще не зробив. Тому корисно дати невеликий огляд поточного стану справ у вашій науці та супроводити його як можна більш повною бібліографією, що включає останні роботи в даній області. При цьому не слід "розтікашеся мисію по древу": згадувати варто лише те, що має безпосередній стосунок до вашої теми. Бібліографії вважаються ознакою серйозності претендента, тому рецензенти часто звертають на них особливу увагу: добре складена бібліографія, вважають вони, показує, що ви проробили велику підготовчу роботу і переконалися, що ваш проект буде новим словом в науці, а не дублюванням вже отриманих кимось результатів.

Опис методів.

Методичні канони в кожній науці різні і найчастіше бувають різними навіть у межах однієї і тієї ж дисципліни. Однак можна все-таки дати дві універсальні поради про те, як справити хороше враження методичною базою вашої заявки.

По-перше, не забудьте розповісти, яку дослідницьку роботу ви провели і як збираєтеся інтерпретувати отримані результати в термінах вашого проекту. Не задовольняйтеся однією лише вказівкою на те, які результати ви збираєтеся отримати, розкажіть, скільки ви плануєте витратити на це часу і як ви його розподілите.

По-друге, методика має на увазі не лише список дослідницьких завдань, а й аргументи на користь того, що вирішення саме цих завдань допоможе вам у вирішенні центральної проблеми проекту.

Про методи в заявці зазвичай розповідають досить туманно. Найчастіше зустрічаються фрази типу: "Буде розглянуто відношення між Х і Y". Що це означає – абсолютно незрозуміло. Якщо мова йде про орнітологічний, скажімо, проект, то це одне, а якщо про політологічному – зовсім інше. Розкажіть максимально докладно, які методи збираєтеся використовувати для аналізу даних, які будуть критерії істинності отриманих результатів. Чим ясніше стане рецензенту, що саме, як і чому ви збираєтеся робити, тим благотворніше це позначиться на долі заявки.

Заключні зауваження.

Добре структурована заявка, як соната, зазвичай закінчується поверненням до початкової теми. Як же все-таки саме дослідження і його результати пов´язані з центральною проблемою? Як ви визначите, чи правильна була ваша гіпотеза, чи ні? Все це повинно знайти відображення в заявці. Непогано ще вказати, що стане кінцевим результатом проекту: стаття, книга, дисертація або щось ще. Якщо у вас є конкретні плани щодо того, де буде в кінцевому підсумку надрукований плід вашої інтелектуальної праці, то краще всього в них зізнатися: знання адресата вашої творчості може допомогти рецензентові зрозуміти деякі його особливості.

І пам´ятайте: хорошу заявку за п´ять хвилин не напишеш. Адже плавати теж краще вчитися до того, як став тонути. Так що починайте заздалегідь. Написавши, на свіжу голову перечитайте ще раз – особливо перший параграф і висновок.

Перейти на початок сторінки

лінія

Як написати обґрунтування "наукової роботи"

Кожен, хто коли-небудь намагався вступити до закордонного вузу або брав участь у конкурсі на отримання стипендії, стикався з необхідністю написати Personal Statement (або Statement of Purpose, "обґрунтування" у вільному перекладі на українську). Писати такий документ – це ціла наука, і її освоєння значно підвищить ваші шанси на успіх.

Personal Statement – це не есе, що пишеться при здачі мовних тестів, тому що в есе є основна тема (topic), яку необхідно якомога краще розкрити. Це також не автобіографія (Curriculum Vitae), де просто описується послідовність життєвих подій. Personal Statement – це невеликий твір, в якому ви повинні аргументовано пояснити, чому ви збираєтеся вступати саме на цю програму і чому саме вас треба відібрати серед багатьох інших претендентів. Воно може бути одним з пунктів анкети (application form), але може також бути окремо, разом із заповненою анкетою, CV, копіями документів про освіту і т.д.

Якщо в анкеті вас просять заповнити відповідні поля, а в CV викладені тільки голі факти, то в обґрунтуванні вам дається можливість "висловитися особисто". Основна функція цього документа – переконати приймальну комісію, що ви саме та людина, яка їм потрібна. І на це дається, як правило, лише 250 або 500 слів. Завдання, відразу скажемо, не з легких.

Про що писати?

Написанню Personal Statement передує досить багато попередніх роздумів, адже щоб переконати комісію, треба, як мінімум бути переконаним у чомусь самому. В основній частині необхідно чітко сформулювати ваші особисті цілі (короткострокові і довгострокові), тобто навіщо ви збираєтеся вчитися. Те, що цілі "особисті", зовсім не означає, що вони повинні обмежуватися вашим життям, навпаки, вміння вписати свої цілі в більш широкий контекст розвитку науки, культури, суспільства, країни є великим плюсом. Але не перестарайтеся: можна, звичайно, написати, що ви, отримавши освіту, збираєтеся врятувати людство від раку чи СНІДу або забезпечити "мир у всьому світі", але далі доведеться доводити, що ви здатні це зробити. Цілі повинні бути реальними і досяжними (хоча не обов´язково легкими).

Для досягнення цілей важливі як мотивація, так і здібності. Тобто необхідно знову ж таки двома-трьома реченнями переконати приймальну комісію, що ви хочете і можете вчитися в їхньому вузі. Для цього серед безлічі фактів біографії треба відібрати тільки ті, які мають безпосереднє відношення до програми, на яку ви подаєте документи, і що підтверджують невипадковість вашого вибору. Наприклад, написати, що ви обрали магістерську програму з ландшафтного дизайну, тому що закінчили агрономічний факультет, недостатньо – адже не всі, хто закінчив агрофак, збираються далі вчитися за кордоном, а відсоток тих, хто вибрав той же університет і програму, взагалі наближається до нуля. Можливо, вас так зацікавили результати дослідження (вразила ситуація з життя, якийсь цікавий факт і т.д.), що ви вирішили присвятити свою наукову діяльність цій проблемі.

Вибір акцентів залежить від типу програми. Наприклад, вступаючи на бакалаврські програми, розкажіть більше про себе як про цілісну особистість, не обмежуйтеся академічною успішністю. Згадайте заняття спортом, музикою, танцями, громадську роботу, хобі і т.д. А от у заявці до магістратури акцент має бути на наукових інтересах, досягненнях та цілях.

Але не варто обмежуватися навчанням або науковою діяльністю. Досить переконливими можуть бути і досвід подолання життєвих труднощів, і попередні досягнення в інших сферах (наприклад, успіхи в спорті, на роботі, активна громадська робота і т.д.). Для магістерських програм і стажувань велике значення має також досвід роботи за фахом. Опис попередніх досягнень повинна бути спрямований на те, щоб показати: ваш вибір – не випадковість, а всього лише "логічне завершення" розвитку ваших інтересів.

Далі не менш важливо обґрунтувати, що ви хочете вчитися саме в цьому університеті. Для приймальної комісії важливо, що вам не просто захотілося провести рік за кордоном, а що ви серйозно збираєтеся здобути освіту саме у них. Так, не полінуйтеся і дізнайтесь як можна більше про вуз та факультет, куди ви подаєте заявку, з´ясуйте особливості їх програми (наприклад, там є спеціальна лабораторія, спецкурси, розробляється "ваша" тема та ін.) Зараз це не так важко, оскільки у всіх університетів і коледжів є сайти.

Якщо ви подаєте заявку не безпосередньо до університету, а на якусь програму отримання стипендії чи гранту, то треба чітко собі уявляти, на що і кому виділяє гроші дана організація. Безглуздо подавати документи до фонду, що спонсорує дослідження в галузі екології, якщо ви збираєтеся вивчати бізнес-адміністрування.

Нарешті, треба не забути ще одну необхідну частину Personal Statement – потрібно повідомити, чим ви будете займатися, закінчивши навчання і повернувшись на батьківщину з багажем знань, набутих у західному університеті. Як видно, цей пункт співвідноситься з першим, тобто цілями, і буде не зайвим, зрештою, ще раз їх проговорити, щоб, з одного боку показати, що ви про них пам´ятаєте, і все ще до них прагнете, а з іншого – зайвий раз підтвердити, що неодмінно плануєте повернутися на батьківщину.

Як писати?

Форма Personal Statement, на відміну від змісту, в основному не дуже відрізняється від стандартного есе – має бути вступ, основна частина і висновок. Причому на вступ і висновок звичайно досить виділити по одній пропозиції. Текст повинен бути поділений на абзаци, кожен з яких містить закінчену думку.

Зрозуміло, що для написання гарного Personal Statement потрібен час. Напишіть чорновий варіант і намагайтеся його вдосконалити – переписувати текст, як правило, легше, ніж писати вперше, оскільки видно недоліки. Обов´язково дайте почитати носіям мови для виявлення помилок і неточностей.

Корисні поради.

Потрібно не тільки висловлювати ідеї, думки, але й доводити їх. Якщо вам вдасться добре викласти засновок, то читач напевно погодиться з висновками. Вибудовувати думки (та пропозиції) потрібно в строгій логічній послідовності. Хто ясно мислить, ясно викладає. Сміливо позбавляйтеся від всіх пропозицій, які не потрібні на сто відсотків. Кожна пропозиція має бути важливою і ясно викладеною. Багато чого можна донести без мудрованих пояснень. Краще вибрати не занадто формальний, але і не дуже розмовний стиль. Пишіть від першої особи, уникайте загальних фраз і кліше. Будьте впевнені в собі і зберігайте позитивний тон. Обмежтеся зазначеним обсягом тексту. Не намагайтеся вгадати, чого хоче університет, скоріше, будьте собою. Не перебільшуйте свій досвід і не говоріть неправди. Не варто пояснювати, чому у вас не дуже гарні оцінки та / або результати тестів. Загальний тон повинен бути позитивним, хоча трохи самокритики не зашкодить.

Перейти на початок сторінки

лінія

Як "заслужити" стипендію

Секрети успіху.

Припустимо, ви хочете одержати освіту за кордоном, а витрати покрити за допомогою стипендії. Ви цілеспрямована і енергійна людина, до того ж перспективний фахівець. Як зробити так, щоб стипендію дали саме вам? Що потрібно говорити і робити і чого не треба? Секретами успіху діляться стипендіати програми "Чівнінг", що отримали гранти на навчання у 2003 році.

Світлана Дмитрієва: "Потрібно бути собою і показати, що ти чітко дотримуєшся обраного напрямку, по цеглинці будуєш свою кар´єру. Ті, хто приймають рішення, повинні побачити, що ти точно знаєш, чого хочеш, і віриш у свої сили. Але в жодному випадку не можна прикрашати дійсність. А ще корисно поспілкуватися з тими людьми, які вже отримали дану стипендію і відучилися. Мені особисто це дуже допомогло ".

Андрій Московських: "На мій погляд, у біографії кандидата повинно бути збалансоване співвідношення навчання і роботи, академічних та професійних успіхів. Плюс необхідно показати, що ти активна людина, що в тебе є інтереси і досягнення поза роботою – спорт, громадська діяльність, мистецтво ".

Георгій Савінов: "Моя порада – намагатися подати себе в найвигіднішому світлі. Не потрібно скромничати. Розкажіть про свої досягнення, про те, як ви до них прагнули і як усього домагалися. Доведіть, що зарубіжна освіта допоможе вам розширити горизонти своїх кар´єрних домагань і працювати більш ефективно на благо країни. Будьте гранично відверті щодо своїх планів на майбутнє ".

Людмила Шуригіна: "Важливо продемонструвати своє прагнення до зростання, готовність вчитися, переймати закордонний досвід. За вас повинні говорити факти вашої професійної біографії. Мені здається, що якщо спочатку людина багато працює і прагне "обійняти неосяжне", одне це вже виділяє його з натовпу, є ознакою екстраординарних здібностей. Адже, щоб жити комфортно, можна прикласти набагато менше зусиль. Доведіть, що ви з тих, кому спокій навіть не сниться".

Ваша особистість.

Краще за все розповісти про характер людини може список того, чим він займається у вільний час. Цей список розповість комітету про те, що ви маєте намір присвятити свій час і зусилля спілкуванню, навчанню і людям. Однак, як показує практика, комітет не завжди надто стурбований тим, чим ви займаєтеся, головне, що ви чимось зайняті. За будь-яких обставин слід уникати створення про себе враження як про дуже зайняту своїм особистим життям і роботою індивідуальність, забуваючи, що ви є частиною суспільства і працюєте з іншими людьми. Багатьом відмінникам важко описувати свою позапрограмну діяльність. Коли ти питаєш у них, чому так важко одночасно відмінно вчитися і займатися чим-небудь ще, то зазвичай чуєш у відповідь, що це забирає надто багато часу. Мати одні п´ятірки і не віддавати практично весь час навчання – неможливо. Якщо ви збираєтеся виграти в цьому конкурсі і поділяєте цю думку, подбайте про те, щоб змінити її якомога швидше. Присуджуючи вам гроші, програма вкладає їх не тільки у ваше майбутнє, а й майбутнє вашої країни – це головна ідея програми. Світ потребує цілеспрямованих лідерів з потенціалом. Ваші заняття не тільки допоможуть застосувати ваші лідерські якості, але й розвинути їх. Комітет програми знає про це, і тому враховує список ваших занять як найважливіший критерій вибору. Чим більше ви напишете про них, тим краще. Якщо ви відчуваєте, що наука – це ваша стихія, будь-які значні відкриття або публікації, пов´язані з вашим ім´ям, підуть в плюс. Також, участь в будь-яких змаганнях та інших подіях, пов´язаних з вашими інтересами, такими як: походи, лижі, танці, верхова їзда, парашутний спорт або живопис, зможуть показати вас з іншого боку. Участь у змаганнях покаже, що ви не боїтеся змагатися і створить враження, що ви всебічно розвинений студент і різностороння особистість. Абсолютно непотрібно відвідувати дюжину гуртків. Просто займайтеся тим, що вам по-справжньому подобається.

Наступні листи.

Якщо ви послали листа із запитом, слідкуйте за усіма відповідями, що приходять з фондів програми. Якщо після 6-8 тижнів ви все ще не отримали відповіді, необхідно спробувати надіслати запит ще раз. Пошліть той же лист, що і в перший раз, уникаючи негативних зауважень з приводу неотримання відповіді. Якщо ви не отримали відповіді й на другий запит, спробуйте зателефонувати в організацію. Будьте ввічливі і почніть з загальних питань про програму. Ви можете згадати про те, що надіслали запит раніше і хочете отримати інформацію у відповідь на запит. Обережно з´ясуйте, чи можуть вам надати ще інформацію? А також поцікавтеся, чи є програми, в яких ви могли б брати участь.

Як отримати найкращі рекомендації?

У вас є звання, у вас є досягнення, у вас є майбутнє. Все, що вам потрібно – стипендія на реалізацію цього майбутнього. Вам дуже необхідні чудові рекомендації ваших професорів. Звучить легко. Ви успішно займаєтеся у класі проф. Сидорова, проф. Шаленко був вашим науковим керівником два роки, у минулому семестрі ви допомагали проводити дослідження проф. Краска. Ці люди вас знають, вони знають вашу роботу. Ви припускаєте, що вони автоматично напишуть вам чудову рекомендацію. Однак це залежить від вас – вибрати потрібних людей для рекомендацій та забезпечити їх усім необхідним, щоб отримати якомога найкращі рекомендаційні листи.

Перейти на початок сторінки

лінія

Отримання зарубіжної стипендії: крок за кроком

Крок 1. Наведення на ціль.

Перш ніж рватися в бій, проаналізуйте наявну у вас інформацію і складіть план дій. Треба визначитися зі своїми академічними інтересами: усвідомити, куди і навіщо ви хочете поїхати. Дізнайтеся про максимально можливу кількість стипендій для навчання в обраній вами країні. Потім "приміряйте на себе" вступні вимоги: чи вписується ви у встановлений стандарт за віком, громадянством, рівнем освіти. Не секрет, що у кожної програми є своя "цільова група" – певний прошарок осіб, на підтримку яких вона розрахована. Спробуйте зрозуміти, чи входите ви в їх число. І починайте роботу.

Крок 2. Диспозиція.

Стипендіальні програми бувають дуже різними, але процес відбору майже у всіх випадках однаковий: потрібно здати мовний (а іноді ще й академічний) тест, подати документи і пройти співбесіду. Перелік необхідних документів завжди є в описі програми. Звичайно він складається з наступних пунктів: анкета; коротка автобіографія; есе (невеликий твір); рекомендації; копія диплому та інших документів про освіту. Всі папери заповнюються та подаються, як правило, іноземною мовою. З офіційних документів (дипломів, сертифікатів і т.д.) необхідно зняти копію, зробити переклад, завірити за місцем навчання.

Крок 3. Анкети.

Бланк анкети в будь-який час можна завантажити з сайту програми або звернутися з проханням вислати його до найближчого представництва організатора програми. Як правило, дозволяється використовувати ксерокопію бланка. Не дивуйтеся, якщо в анкеті від вас вимагають вказати ті ж відомості, що і в автобіографії. Анкета – документ, що дозволяє скласти портрет ідеального кандидата на отримання тієї чи іншої конкретної стипендії. Уважно прочитайте питання, і ви зрозумієте, які факти своєї біографії необхідно виділити, щоб привернути увагу відбіркової комісії. Наприклад, Олег Єфремов, студент другого курсу юрфаку МГУ, отримав стипендію Університету Вісконсіна (University of Wisconsin, США) на семестр не стільки завдяки своїй досить середньої успішності, скільки тому, що перерахував в анкеті свої виступи у шкільних виставах і студентських КВН. Керівництво університету знайшло в цьому ознаки громадської активності майбутнього адвоката. Тому обов´язково вкажіть, що ви займалися спортом (співали в хорі, були юннатом тощо).

Резюме (CV) відбіркова комісія читає в тому випадку, якщо її зацікавила анкета. Воно має розповісти про вашу діяльність і досягнення повно і яскраво, але в межах однієї сторінки. Тут варто похвалити себе за конкретні справи і більш докладно описати ті пункти, які демонструють ваші позитивні якості, відштовхуючись знову ж таки від очікувань представників програми. Тобто правильно буде не висилати одну однакову "болванку" всім, а перероблювати варіанти під конкретну програму.

Крок 4. Есе.

Мета есе – з´ясувати, що ви за людина, чого хочете від життя, а заодно і встановити, чи вмієте ви виразно висловлювати свої думки. Досить часто кандидатові пропонують коротко викласти, які саме цілі він переслідує, збираючись витратити рік-другий свого життя. У такому есе (воно називається Statement of Purpose), як правило, потрібно чітко викласти, чому ви вибрали саме цю програму; і як те, чого ви збираєтеся навчитися, пов´язано з вашим досвідом (навчанням та/або роботою); що ви збираєтеся робити, закінчивши навчання. Типовий обсяг есе – 500 слів, з яких 50 рекомендується відвести на вступ, 200 – на основну ідею, ще 200 – на приклади, що підтверджують основну ідею, і 50 – на висновок. Складіть тезовий план розташування матеріалу. Закінчивши есе, рекомендується не менше трьох разів перевірити текст в плані логіки і помилок. Перевірку краще робити з перервами в кілька днів. У текст добре б додати енергії та експресії, віддаючи пріоритет дієсловам, а не прикметником. Якщо у вас є знайомі іноземці, дайте їм відредагувати.

Типові теми есе:
1. "Розкажіть про те, чим ви будете займатися, де будете працювати в 2013 році"
2. "Найприємніший і найнеприємніший випадки у вашому житті. Чому вони вас навчили?"

Крок 5. Рекомендації.

Рекомендаційний лист (Letter of Recommendation) складається з трьох частин: спочатку автор розповідає, звідки і як давно знає людину, про яку відкликається, потім називає проекти, над якими вони разом працювали, і перераховує позитивні якості рекомендованого. Як правило, від претендента на стипендію вимагається 1-3 рекомендації від людей, які добре знають його завдяки спільній роботі або навчанню. Ідеальним буде відгук від викладача, наукового керівника, начальника, тобто людини, яка бачила вас у справі. Не варто ганятися за гучними іменами та ступенями: погодьтеся, що ваш науковий керівник, простий доцент, набагато краще обізнаний про ваші навчання і здібності, ніж ректор вузу, академік.

У рекомендаційному листі обов´язково повинні бути вказані посада, наукове звання, адреса і телефон, щоб члени комісії могли зв´язатися з людиною, яка вас рекомендує. "Ідеально, якщо рекомендація оформлена на фірмовому бланку, з підписом і печаткою, – вважає Ірина Рухліна, асистент міжнародної програми стипендій Фонду ім. Форда (США). – Ми вимагаємо три точки зору – одна з місця навчання, інша – з громадської організації, а третя – з місця роботи".

На жаль, буває, що ваш викладач не володіє належним рівнем іноземної мови, а деякі просто не хочуть витрачати свого часу. Тому українським студентам часом доводиться самостійно писати рекомендації самим собі, а потім приносити викладачеві на підпис. Інший варіант – попросити написати рекомендацію українською мовою і зробити офіційний переклад. Трохи дорожче, але набагато чесніше.

Крок 6. Іспити.

Будь-який іспит вимагає досить тривалої підготовки. Деякі тести можна складати кілька разів на рік, що створює свої проблеми. Кожен з іспитів відрізняється власною логікою побудови, і щоб набрати достатню кількість балів, необхідно добре ознайомитися з форматом тесту. Фахівці радять починати готуватися як мінімум за півроку до крайнього терміну. Найчастіше за умовами конкурсів учасникам пропонується здати тест на знання мови в рамках програми.

Крок 7. Співбесіда.

Співбесіда (Interview) потрібна, щоб розставити всі крапки над "i". Звичайно це півгодинна бесіда з одним або декількома членами відбіркової комісії. "На інтерв´ю завжди запитують про плани кандидата на найближчі 5-10 років, – говорить представник Британської ради Любов Коваленко. – До співбесіди потрібно серйозно підготуватися. Чітко знати, чим один навчальний курс відрізняється від іншого, мати хоча б загальне уявлення про систему освіти у Великій Британії, про організацію, яка виділяє стипендію, і спонсорів".

Основна порада така: тримайтеся з гідністю, не бійтеся показати, що ваше життя не зупиниться і після можливого провалу. Хоча доречно дати зрозуміти, що фінансова підтримка на цьому етапі дозволила б вам добитися своїх цілей швидше.

Перейти на початок сторінки

лінія

Есе

Есе – це коротка письмова творча робота студента на певну тему.

Основна мета написання есе – розкрити запропоновану тему шляхом приведення різних аргументів (тез). Вони повинні підкріплюватися доказами і ілюструватиметься можливими прикладами.

Що таке есе?

Написання есе є вимогою багатьох міжнародних освітніх програм. Ідеї, думки та людські цінності мають вирішальне значення при виборі переможців. Існує безліч програм, основним критерієм відбору яких є тільки конкурс есе. Яким чином ви можете справити враження на кого-небудь? Пам´ятайте, що читач, до якого ви намагаєтеся достукатись, – це, без сумніву, дуже зайнятий член комітету, що прочитав вже 20 творів до вас, і якому належить прочитати ще 50 до завершення робочого дня. Неправильно було б стомлювати цю втомлену людину, роздумуючи на піднесені теми і не вносячи нічого свого. Необхідно вибрати достатньо знайому тему, щоб ви змогли писати про неї натхненно і зі знанням справи. У той же час вона повинна бути досить незвичайна, щоб виділити вас з маси інших претендентів. Може бути, це буде історія про ваш перший перевал, коли ви займалися альпінізмом. А може – спогади про уроки гри на балалайці. Або ніч, проведена в притулку, і ті люди, яких ви там зустріли. Як би там не було, найкращі частини вашого есе повинні бути написані мовою яскравою і точною. "I trained very hard for very long time to beat that record", – може бути замінено на: "For two years, I stumbled out of bed at 6.00 every morning to shave hundredths of a second-off school record in the 100-meter dash". Головна ціль есе – створити всеохоплюючий образ вашої унікальної особистості. Питання в есе дані для того, щоб перевіряючому було легко оцінити особливості вашого мислення, творчі здібності, ентузіазм та потенціал. Найкращий спосіб досягти цього – писати прямо і відверто, залишаючись чесним перед самим собою. Якщо ви не чесні, є всі шанси, що ваше твір вважатимуть неприродним і химерним. Крім того, есе має легко читатися. Почніть з головного – оберіть тему, визначте бажаний обсяг та мету кожного параграфу. Запишіть найбільш вдалі думки і сформуйте з них каркас майбутньої роботи. Наступний крок – ескіз. Розвиньте думку в кожному параграфі, почніть ускладнювати конструкції, використовуючи придаткові і розгорнуті описи. Використовуйте "сильні" дієслова і переробіть пасивний стан в активний. На завершення перевірте граматику й синтаксис.

Приклад плану есе.

  1. ВСТУП – один абзац.
    1. Використовуйте пастки для залучення уваги, такі як: цитата, вірш, питання, роздуми, незвичайні факти, ідеї або смішні історії.
    2. Немає необхідності висловлювати в першому реченні основну думку. Але воно повинно підводити до неї або якось перекликатись з головною ідеєю або тезою, а також містити основні положення есе.
    3. Уникайте таких фраз, як "Це есе про ..." або "Я збираюся поговорити про ...".
  2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 2-3 абзаци.
    1. Висловлюйтесь зрозуміло.
    2. Підкріплюйте основні ідеї фактами, роздумами, ідеями, яскравими описами, цитатами або іншою інформацією чи матеріалами, які інтригують і захоплюють увагу читача.
    3. Використовуйте довідкові матеріали, щоб усунути тавтологію.
  3. ВИСНОВОК – один абзац.
    1. Продемонструйте ваш зріст і потенціал у цій галузі. Покажіть ваші погляди на проблему.
    2. Які дії ви плануєте у вашому майбутньому щодо даного питання.
    3. Ваша головна думка в модифікованому варіанті.

Як написати гарний есе?

Поради.

  • Необхідно писати коротко і ясно.
  • Від вас чекають прояву здібностей побудувати і довести вашу позицію щодо певних проблем на основі здобутих знань та самостійного мислення.
  • Якість будь-якого есе (твору) залежить від трьох складових: початковий матеріал (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, ваші власні міркування і накопичений досвід з даної проблеми), якість його обробки (організація, аргументація і докази), аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими у вашому есе проблемами).
  • За темою слід спочатку прочитати 2-3 ключові статті чи розділи з книг, в яких даються концептуальні рамки або теоретична аргументація, наводяться емпіричні дані, розглядається і оцінюється література з даної теми.
  • Структура письмової роботи, як правило, складається з таких компонентів, як введення (суть і обґрунтування вибору обраної теми), основна частина (аргументоване розкриття теми на основі зібраного матеріалу), висновок (узагальнення і висновки).
  • У вступі дуже корисно дати короткі визначення ключових термінів, однак намагайтеся звести до мінімуму кількість визначень (скажімо, 3-4).
  • Наповнюючи змістом основну частину, обмежтеся в межах параграфа розглядом однієї головної думки.
  • При цитуванні завжди беріть текст у лапки і давайте точну посилання на джерело (включаючи номер сторінки), інакше текст буде вважатися плагіатом.
  • На закінчення варто дати вказівки на застосування вашого дослідження, не виключаючи взаємозв´язку з іншими проблемами.

Контрольні питання.

  • Чи правильно ви зрозуміли питання (тему)?
  • Чи вироблено вами аргументацію?
  • Чи підготовлено план написання роботи у відповідності з етапами аргументації?
  • Чи уважно ви читали літературу по темі?
  • Чи формулюєте ви в кожному параграфі головне питання?
  • Представлені чи параграфи в логічній послідовності?
  • Чи ефективно використовуються вами докази?
  • Чи правильно ви робите посилання на джерела?
  • Чи зазначена вами область застосування роботи?
  • Чи перечитували ви своє есе?
  • Чи відповідає есе на поставлені запитання?
  • Чи перевірено вами стилістика роботи, чи внесені зміни?
  • Чи правильно складена бібліографія?

Екзаменатори не люблять...

  • якщо ви не можете відповісти на питання;
  • погану організацію відповіді;
  • невміння дотримуватися відповіді на основне питання;
  • використання риторики замість аргументації (докази);
  • недбале оперування даними, включаючи надмірне узагальнення;
  • якщо описова частина занадто велика і не підкріплена аналітичним матеріалом;
  • якщо викладені інші точки зору без висловлення власної позиції;
  • повтори (без необхідності).

Перейти на початок сторінки

лінія

Корисні електронні ресурси для вивчення іноземної мови

http://allbest.ru/langv-e.htm
Перелік посилань для вивчення та вдосконалення іноземних мов.

www.english.ru
Подано курс складання ділових та особистих листів англійською мовою, можна знайти тести для перевірки знання мови on-line.

www.toefl.ru
www.foreign-languages.com
Для тих, хто вивчає німецьку, іспанську, японську, чеську та інші мови.

www.foreign-language.com
Один з найстаріших сайтів, присвячений навчанню іноземним мовам.

www.englishclub.com
Сайт для тих, хто має базові знання англійської мови, але хотів би вивчити його глибше.

www.eslcafe.com
On-line спілкування з викладачами англійської мови, тонкощі граматики і пунктуації і словник сленгу.

www.study.ru
Найстаріший сайт для тих, хто вивчає англійську. Відомий своєю великою і постійно оновлюється базою даних за курсами, мовним школам та репетиторів іноземних мов, форумом для тих, хто вивчає англійську і циклом уроків англійської для рівня Pre-Intermediate.

www.mbaconsult.ru
Підготовка до TOEFL, GMAT, консультативна допомога в написанні есе, рекомендацій, заповненні документів.

www.efl.ru
Англійська з перших рук – для тих, хто вчить англійську мову (конкурси, література, добірка корисних посилань).

www.anriintern.com
Сервер безкоштовної дистанційної освіти.

www.soft-one.com/words
Програма, яка допоможе вам поповнити словниковий запас, через певні проміжки часу пропонуючи перевести кілька слів. З Words ви будете з користю проводити хвилини відпочинку на роботі.

www.yaziki.ru
Аналітичні матеріали з питань вивчення іноземних мов (і англійської в тому числі), каталог ресурсів, розважальні сторінки та багато іншого.

Перейти на початок сторінки

лінія

минусІнформація

Інформація для іноземних студентів

минусДокументи

Перелік документів

минусНавчання за кордоном

Навчання за кордоном

минусОтримуй більше!

Facebook Instagram twitter YouTube Google+

минусЛІЧИЛЬНИКИ

Усі зауваження та побажання щодо сайту відправляйте сюди © 2008-2017 МНАУ